До Бога йду я стомлений, знедолений...
Нема здоров'я і нема життя...
Є в Небі Бог!- Я в цьому усвідомлений!!!
У Ньому є для мене майбуття!!!
Життя прожив... Лишились тільки спогади...
Колись я був здоровим, молодим...
Я влаштував всім мріям своїм- проводи...
Не буть мені, без Господа- святим!
Життя прожив, примарами туманними...
Лишилася на старість пустота!!!
Ганявся за ідеями бажаннями
Життя прожив і все в нім- марнота!!!
Коли все втратив... Бог мене розбитого
За обрії Небесної підняв!!!
І показав стежки життя розмитого-
Без Нього жив... Його не шанував!!!
Він взяв мене на руки безнадійного
На Череповище поставив... Ось і Хрест...
Нема стандарту світу тут, подвійного-
Є Він і я... Вдивляюсь в кожен жест!
Не витримав страждання Його тяжкого!
Як Він вмирав! Як Він мене любив!!!
Мене пустого прийняв... Легковажного...
Гріхи пробачив! Він мене простив!!!
********************
Прокинувся серед житла убогого...
Але в душі вже не убогий я!!!
Нема шляху широкого, розлогого-
А є в Христі- нове, святе життя!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 7574 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : И слышала я с неба глас. - Брусловская светлана Когда-то, много лет назад, я ехала в автобусе с верующими бабушками.
Они проповедовали, пели песни о небесном городе.
Когда же я вышла из автобуса,то через этих бабушек, увидела лимонный свет, который не грел, но давал блаженство и тихую радость.
А вечером, кто-то невидимый повел меня к столу и дал это стих-е.
Так я уверовала.
Господь знает тропинку к душе каждого.
