В ожидании весны...
Инок59
Последний штрих зимы, как блёклый поцелуй,
Как жалоба разлучницы постылой
Мне чувств не охладит, зарядом снежных струй,
Весеннего тепла душа просила.
Мне отношений лёд, претит, ну БОЖЕ мой,
Как надоели сердцу злые вьюги.
Прошу тебя апрель, ты солнечный покров,
Накинь на плечи, ветреной подруги.
Пора уже, пора!!! Под гомон птичьих стай
Руладой вешних вод петь обновленье.
Уйди зима, уйди в далёкий хладный край,
В душе царит весеннее томленье.
Непостоянный нрав и лёд капризных уст,
Мне выстудили сердце лишь на время.
Круговоротом в нём, бурлит смятенье чувств,
Зимы оцепененья скинув бремя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
