Большая медведица своим ковшом практически доставала до моей макушки. Казалось, еще немного потянуться вверх и я почувствую холод самой низкой из ее звезд. Но тянуться не хотелось. Хотелось, задрав голову, смотреть и смотреть на переливающиеся звезды и загадывать желания.
...Я попала за город. Впервые за все лето. Попала в тишину и покой....
Ха, смешно! Нужно было найти молодежный лагерь, ориентировались по карте. Ночь, не вся дорога освещается. Едем. Возникает мысль, что где-то проехали, что – то пропустили. И тут, поднимаю глаза от карты и вижу на дороге указатель с названием населенного пункта , деревня Мазилово. Нешуточный смех разобрал, хочу сказать. Поняла, что точно промазали. Развернулись. Нашли лагерь.
А потом снова уехали и снова в ночь нужно до города, ведь завтра на работу. Не отдохнешь, не расслабишься. На работу... Но пять – то минут у меня есть? Ну и что, что третий час ночи. Но я найду эти пять минут, чтобы заглушить двигатель автомобиля, выключить фары, выйти среди поля и уткнуться взглядом в небо. В широченный млечный путь, в яркие звезды.... Я пью эту прохладу, которая окружает меня, я наслаждаюсь ею. И вглядываюсь, и вглядываюсь в звезды. Вот одна пролетела и зацепила меня своей радостью свободного полета. И я начала взлетать от счастья, звезда – вниз, а я в верх! Мы с ней понимаем, что это такое – свободный полет...
Как он краток!..
..Как он прекрасен!
Оля Акимцева,
Москва, Россия
пишу.
в 2004 году вышла книга "Ванька" в издательстве "Библия для всех"
ура!!! вышла моя вторая книга!!!! "Секреты маленькой принцессы" изд-во "Росмэн"
покупайте, пишие отклики!!!!
мои контакты:
oakim(at)mail(dot)ru
Прочитано 14221 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.